Налоговый компромисс: попытка # 2 (на укр. языке)

Автор: Артем КРАВЧЕНКО, адвокат кримінально-правововго департаменту

 

Спеціально для "Юридична практика"

 

Є очевидним, що перший етап (і не відомо чи буде другий!) застосування режиму податкового компромісу не виправдав покладені на нього надії. За даними фіскального органу, станом на 2 березня 2015 року «здатись» або «зіграти в українську рулетку» виявили бажання 1067 платників, з них скористалися компромісом лише 445 суб'єктів господарювання, що дало змогу поповнити бюджет лише на 12,3 млн гривень. ДФС розраховувала, що цією схемою скористаються сотні тисяч компаній, а бюджет отримає додатково до 3 млрд. гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А тому, поява 07 квітня 2015 р. у Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення порядку застосування податкового компромісу» є достатньо очікуваною.

Метою і завданням законопроекту є продовження терміну дії застосування механізму досягнення податкового компромісу до 1 червня 2015 року, і, звичайно, максимальне спрощення самої процедур шляхом видалення корупціоногенних факторів.

В новому проекті змін до Податкового кодексу України аналогічно з попереднім вбачаються скупі поступки держави в обмін на очікування отримати черги з тисяч бажаючих платників та мільярдний потік грошових коштів на державні рахунки. 

 

Заплановані доповнення в п.9 ч.1 ст.284 КПК України в перелік підстав для звільнення від кримінальної відповідальності також і за статтею 366 КК України не позбавляють бізнес відчуття ризику, що на компромісі все не закінчиться і його притягнуть до кримінальної відповідальності за іншими статтями-«побратимами» - 191, 205 КК України тощо або ж нарахують більшу суму боргу.

 

І ці побоювання не настільки вже безпідставні.

Офіційна статистика Державної фіскальної служби повідомляє, що за умови впровадження в дію податкового компромісу лише за січень порушено понад 700 справ проти підприємців.

Справедливою та дещо антикорупціоногенною є умова про те, що у разі ненадання акту, повідомлення-рішення або довідки, які підтверджують закінчення перевірки у визначений цим підрозділом строк, податковий компроміс вважається досягнутим. Чи буде це корисним платнику податку або з`явиться велика кількість «сирих» формальних актів – час покаже!

 

І знову ж таки, держава застосовує досвід Європейських країн, зокрема, стосовно запровадження податкового компромісу, але все-одно наполовину. 

Доцільним було б передбачити у проекті закону права платників податків після досягнення податкового компромісу на знищення первинних бухгалтерських та інших документів (досвід Грузії), а не просто пообіцяти більше не перевіряти такий період діяльності платника. 

Є одне велике питання до уряду: чому б одразу не зробити крок назустріч бізнесу та передбачити можливість застосування компромісу до усіх сум податкового зобов`язання (узгоджених та неузгоджених)? Дана помилка врахована в новому проекті змін, однак чи не запізно?

 

За даними статистики, приблизно 80 % процедур податкових компромісів досягнута на стадії судового оскарження ППР, а тому, незважаючи на проявлену прагматичність та поступовість до відкритого механізму процедури податкового компромісу, можна з впевненістю заявити про збільшення бажаючих до такого компромісу з державою.  

Однак, без надання платникам податків широких та прозорих гарантій звільнення від кримінального переслідування при застосуванні податкового компромісу, Україна не отримає навіть середньопропорційного економічного ефекту відносно показників аналогічних заходів в Європейських країнах.

comments powered by Disqus


Подпишитесь на новости AverLex

*обязательные поля
У Вас есть вопросы? Звоните прямо сейчас: +380 (44) 300-11-51 [Круглосуточно]